Фільм гарний тим, що повністю наповнює весь хронометраж. не затягнутий. досить важко спримайти подібні взаємини доньки та матері, оскільки матір надто абюзивно поводиться. акторка гарно відобразила навіть в мікроміміці. коли бачиш ці реакції на історію від її першого хлопця. про перепуття. як у неї зразу напруга на обличчі. мати непомітно для себе навязувала доньці весь час почуття неповноцінності. яке вона проектувала. оскільки сама відчувала свою нереалізованість в чомусь. думала, що донька вважає її неграмотною чи недостатньою. кожен раз, коли леді бьорд хотіла показати, що прагне кращого. мати думала, що це докір за те, що вона дала їй. осудження міста. учбових закладів поруч. що вона ніби соромилася своїх батьків. і мати так хотіла якоїсь постійної вдячності та захоплення тим, що є. що не помітила як душить потенціал та амбіції доньки. а чого варта сцена з витратами - скільки ти нам обійшлася і що вона працює і робить все тільки для неї. а це вже перекладання відповідальності. єдиний плюс. що мати чітко травмована особистість. донька алкоголічки. і зазнавала побиття. тож, звісно вона вважає, що за просто адекватну базу вже потрібно бути вдячним. і вона не помічає свого емоційного абюза. але листи покказують спробу порозумістися. вона вигадувала веселі спільні заняття, підтримувала доньку, коли та плакала. перешивала вночі їй сукні. і тд. тому знайти любов тут можна. але можна і уявити трошки іншу історію, де донька таки повірила матері. поввірила в свою неповноцінність. не подала документи. залишилася працювати в кафе чи маркеті. і тд. тому я не особливо можу повірити і прийняти позитивний фінал для цих взяємин.

Історія підліткового життя, відносин з однолітками та батьками, різних подій, притаманних для такого віку. Має свою цікавість та вигідно відрізняється від подібного кіно, котре зазвичай оскомисте та примітивне, якоюсь більшою дорослістю.

Очень полезный фильм для родителей девочек-подростков. Снято интересно - история логична и типична. Ронан идут такие роли. Рекомендую!