Концовка прям порадовала

У Х.Ергенча складна роль , не всі зрозуміли, тому зустрічаються і негативні відгуки. але актор блискуче впорався.

Учора я подивився фільм Into the Wild.Коли я вперше його бачив, ще у 2013 році (якщо не помиляюся), мені він здавався історією особистої втечі. Багато хто сприймає цей фільм саме так - як про втечу. Але насправді він не про дорогу, а про шлях до розуміння. Тоді мені здавалося, що це про те, щоб начхати на оточуючих і почати жити, як я хочу. Бог бачить, це підкорило мене тоді, і більше я нічого не помічав.Але вже під час перегляду кілька років тому я помітив у ньому щось більше. Учора, коли дивився знову, це стало ще глибшим. Я бачив фільм зовсім іншим серцем.Про що саме йдеться? Наприклад, слова Льва Толстого, які звучать у фільмі:"Я уявляв собі щастя як спокійне, самітне життя в селі, з можливістю бути корисним людям, для яких легко робити добро і які не звикли, щоб їм робили добро; потім праця, яка здається легкою; потім відпочинок, природа, книги, музика, любов до близької, коханої жінки і, нарешті, діти ось яким я уявляв людське щастя."(Сімейне щастя)У фільмі ці рядки звучать як сенс: щастя не в само замиканні і не у свободі за будь-яку ціну, а в служінні, любові, участі в житті інших. Не в «я сам», а в «я з». Це дуже відгукується в моєму серці: щастя не беруть його віддають, і воно повертається. Єдине справжнє щастя жити для інших.Особливо мене зачепила сцена, де головний герой розмовляє з літнім Роном. Він говорить про прощення: що воно звільняє, і коли людина прощає щиро, на неї сходить благодать не як нагорода, а як наслідок. У цей момент я відчув, як серце ожило, сльози щастя торкнулися очей. Це був досвід присутності Бога. Серце не закамяніло, воно живе, очищується. Я не втратив здатність любити! І я зрозумів, що любов це більше, ніж взаємність чи форма.Отже, цей фільм зовсім не про втечу, не про його відокремлення чи егоїзм. Найголовніше сказано наприкінці: "Щастливий ти лише тоді - коли ділишся цим з кимось". Це квінтесенція всього, що відбувається у фільмі. Герой пройшов крайність свободи і зрозумів: свобода без любові порожня.Для мене це було важливою паралеллю. Я зараз не тікаю від болю в ізоляцію і не розчиняюся в людях. Я вчуся бути живим з емоціями, з тишею, з Богом, з собою.Багато разів під час перегляду мої очі ставали вологими. Це і про стосунки, і про розставання, і про втрати, і про красу природи, що проникає прямо в серце. Це про Бога. Учорашній вечір я дійсно жив. Було чудово відчути всі ці емоції, побачити свої думки, відчути серце і зрозуміти, що найголовніше у житті. Це був не просто перегляд фільму це був діалог із власним шляхом.Я побачив головне: фільм не про втечу, а про дорослішання серця. І те, що я зараз пишу ці рядки тобі, і ти їх читаєш, ознака того, що я на правильній глибині.

кацапскую мразоту аж коробит от украинского языка, вон сколько минусов натыкали...

В целом раз посмотреть можно. Есть некоторые вопросы по сюжету, но смотреть не мешает. На мой скромный взгляд, немного не попали в главного актера.

всякой херни намолол без адекватных фактов. лишь бы попи...ть. удачи. жаль твоих услий но мне пох на твоё мнение.

Немного есть, но, скажем так, не критично.

Хороший получился сериал, попозже можно без перерывов пересмотреть; в 8 серии умудрились показать самое страшное из "Оно" 2017 года