Выпуск восемьдесят пятого года

Фільм наповнений тією мякою ностальгією, що зігріває, але й трохи болить. Учитель, якого ми всі мріяли мати, і перше кохання, яке памятаємо донині, усе це звучить дуже щиро. Зловила себе на думці: як же швидко минає підлітковість і як повільно ми потім усе життя її згадуємо.