Найулюбленіша екранізація найулюбленішого серіалу про кохання. Він мене зачаровує, саме така витримана гра акторів... хоч деколи і хотілось би побачити більш яскраві емоції у зізнаннях кохання, але тоді, напевно, це б виглядало неприродньо для того часу.

Найбільш точна версія за книгою. Порівняно з версією 2005 року, цей фільм кращий, що стосується передачі атмосфери і манер того часу. Також характери точніші: особливо мама - зірка (цій акторці оскара треба вручити), як і батько. Містер Коллінз недостатньо улесливий тут, як на мене. Елізабет: недостатньо хороша гра актриси, щоб передати глибину і мінливість її почуттів, надто поверхнева гра просто, хоч мені акторка сама дуже навіть до вподоби в цій ролі. Окрім розмови з леді Кетрін, де Елізабет просто неперевершена, від цієї сцени я просто відірватися не могла. Ну а Колін Ферт (якого я дуже поважаю і люблю його гру в багатьох фільмах), у ролі містера Дарсі, звичайно, що чудовий. Коли читаю книгу, уявляю собі містера Дарсі неодмінно таким із його очима і кучеряхами. Хоч під час першого освідчення міг постаратися й краще, там мені не вистачило ледь стримуваного гніву. Єдине, що не подобається в цій версії - надто рівна, аж занудна гра акторів. Ну так, персонажі стримані та чемні англійці, але ж не позбавлені глибини та бурхливих почуттів люди. Загалом версія на 8 з 10.

Вроде бы женское чтиво, мужику не пристойно... но Джейн Остин писала так, что никому не зазорно наслаждаться ее творчеством. И этот сериал, по-моему, лучшее, что было сделано в плане экранизации ее произведений. Прекрасно изображенная жизнь мелких дворян в английской провинции, забавные и ироничные диалоги. Дарси Колина Ферта -гордый и мрачный, папаша - мудрый и насмешливый, Коллинз - расчетливый и набожный... можно смотреть многократно.

Молодым я в этот сериал не врубился. Но с возрастом, когда потянуло на мыло, оценил вполне. Прекрасный роман, лучшее из написанного Остен, и экранизирован изумительно - и текстуально близко к источнику, и визуально очень красиво. Персонажей представляют актеры, очень подходящие по внешности и духу - разве что Коллинз мелковат и староват. А Колин Ферт просто великолепен. Так что смотреть не надоедает.

Мне посчастливилось сначала прочитать книгу и лишь потом посмотреть экранизацию именно 1995. Это лучшая версия. Для тех, кто любит творчество Джейн Остин, ее эпоху, безусловно, это удовольствие смотреть фильм наиболее близкий к оригиналу. Всем рекомендую для чтения именно перевод И. Маршака - получите незабываемое впечатление!